Запорозький дуб, також Запорізький дуб — пам'ятка первісних дубових пралісів Подніпров'я. Вік дерева нараховує приблизно 600—700 років.
Знаходиться по вулиці Тараса Бульби — у північній частині Верхньої Хортиці, сучасного правобережного району Запоріжжя біля притоку річки Верхня Хортиця.
В перші роки росту (орієнтовно, 13-14 століття) дубок був позбавлений верхівки, і на висоті 1-3 метрів у нього з'явилися відгалуження. Можливо, саме тому дерево збереглося від вирубки в 19 столітті.Станом на 1979 рік обіймище стовбура становило 6,32 метри, діаметр крони — 43 метри, а висота — 36 метрів.
Впродовж кількох післявоєнних десятиліть Запорозький дуб мав доглядача — Нечипора Дейкуна. Він був знайомим Яворницького, брав участь у його експедиціях, також був ветераном війни, а після неї присвятив своє життя догляданню, збереженню і популяризації Запорізького дуба.
Ще в 1970-х спеціалісти вважали, що дуб у розквіті сил. Він плодоносив раз на два роки, даючи до чотирьох центнерів жолудів.
Однак в 1990-х дуб майже весь зсох і оголився, живою залишилася лише одна гілка. На поверхні стовбура з'явилися ходи стовбурових шкідників, грибок і численні тріщини, що призводить до підвищеної ламкості дерева. Існують версії, що це відбувається від підвищення ґрунтових вод або просто старіння дерева.
2001 року біля цього дуба відкрито історико-культурний центр «700-річний Запорізький дуб».
З 2002 розпочато роботи зі збереження пам'ятки.
У 2010 Запорізький дуб став призером Всеукраїнського конкурсу «Національне дерево України», посівши 1 місце в номінації «Історичне дерево України». Свідоцтво видано Запорізькій міській раді.
Немає коментарів:
Дописати коментар