Доки не побачиш цього міста на власні очі, здається, що в ньому немає нічого особливого.
Розташоване на головній воднотранспортній магістралі — річці Дніпро, у місці її перетину транспортно-комунікаційними коридорами, що з'єднують південь України з центром Росії, Донбас із Криворіжжям і Закарпаттям.
Разом із навколишніми поселеннями утворює Запорізьку агломерацію. Є одним з найбільших адміністративних, індустріальних та культурних центрів півдня України.
Річковий порт і важливий транзитний залізничний вузол.
Четвертий за величиною індустріальний центр України з розвиненим машинобудуванням, чорною та кольоровою металургією, хімічною та будівельною промисловістю.апоріжжя не є містом із дуже вже тривалою історією. Теперішній обласний центр виріс із заснованої в 1770 р. росіянами Олександрівської фортеці. До 1921 року місто мало назву Олександрівськ. Індустріальне значення воно набуло головно в часи СРСР. Збудований на рубежі 1920-1930-х років ДніпроГЕС нині є хрестоматійною візитівкою Запоріжжя.
Разом із навколишніми поселеннями утворює Запорізьку агломерацію. Є одним з найбільших адміністративних, індустріальних та культурних центрів півдня України.
Річковий порт і важливий транзитний залізничний вузол.
Четвертий за величиною індустріальний центр України з розвиненим машинобудуванням, чорною та кольоровою металургією, хімічною та будівельною промисловістю.апоріжжя не є містом із дуже вже тривалою історією. Теперішній обласний центр виріс із заснованої в 1770 р. росіянами Олександрівської фортеці. До 1921 року місто мало назву Олександрівськ. Індустріальне значення воно набуло головно в часи СРСР. Збудований на рубежі 1920-1930-х років ДніпроГЕС нині є хрестоматійною візитівкою Запоріжжя.
Всю велич цієї мега-греблі можна відчути, лише перебуваючи на ній. Коли з одного боку Дніпро, здається, ось-ось торкнеться твоїх ніг, а в кількох метрах з іншого – прірва. Висота – десь як із даху стандартного 16-поверхового будинкуРозуміння, яка силу води стримує ця конструкція, реально лякає. Навіть просту прогулянку греблею спокійно витримає далеко не кожна людина. Особливо це стосується вигнутого металевого мосту, що з'єднує центральну частину міста з ДніпроГЕСом. Коли поряд проїздить транспорт, конструкція так загрозливо вібрує під ногами, що з мосту можна робити окремий атракціон під назвою "Землетрус" або "Земля йде з-під ніг". Сам проспект Леніна запам'ятовується не довжиною – є в Україні й довші, хоч і не головні у своїх містах. Дивує раптова зміна типово міської забудови на розлогий "степ" із кількома рядами високовольтних ліній, які перетинають дорогу. За кількасот метрів проспект, у звичному його розумінні, відновлюється. Таке зустрінеш нечасто.
Замість підсумків хотілося б зробити один наголос. На тому, що найцікавіші, найбільш якісні в туристичному сенсі місця сьогоднішнього Запоріжжя – це результат насамперед приватної активності ентузіастів. І в цьому можна вбачати певну підказку щодо минулого і майбутнього розвитку туроб'єктів не лише в самому Запоріжжі. Місті, до якого тягне повернутися знову завдяки "Фаєтону", музею зброї та фантастичній Хортиці.
Молодец!!!!
ВідповістиВидалити